П'єр Береговуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Береговуа
фр. Pierre Bérégovoy
П'єр Береговуа
ПсевдоПетро Адріанович Береговий
Народився23 грудня 1925(1925-12-23)[1][3][…]
Девіль-ле-Руан
Помер1 травня 1993(1993-05-01)[1][2][…] (67 років)
Невер
·самогубство (?)
ГромадянствоФранція Франція
Діяльністьполітик, учасник французького Руху Опору
Відомий завдякипрем'єр-міністр Франції
Alma materRobert Schuman Universityd
Знання мовфранцузька[1]
ЧленствоПАРЄ
ПосадаПрем'єр-міністр Франції, депутат Національної асамблеї Франції, Mayor of Neversd, член генеральної радиd, General secretary of the Presidency of the Republicd, президент, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[5] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[5]
ПартіяСоціалістична партія, Французька секція робітничого інтернаціоналу і Об'єднана соціалістична партіяd
РодичіАдріан Береговий
Ірен Боделін
Брати, сестриMichel Bérégovoyd
У шлюбі зЖильберта Береговуаd
Нагороди
Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста Grand Officer of the Order of Prince Henry

П'єр Береговуа́ (Петро Адріанович Береговий, фр. Pierre Bérégovoy; 23 грудня 1923(19231223), Девіль-ле-Руан поблизу Руана —1 травня 1993, Париж) — французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції в 19921993 роках, при президентові республіки Франсуа Міттерані.

Біографія

[ред. | ред. код]

Його батько, Адріан Береговий походив з Ізюма Харківської губернії. Після приходу до влади більшовиків емігрував до Французької республіки, відкрив власну кав'ярню. Петро був його старшим сином.

Розпочав трудову діяльність робітником-металістом. Брав участь у французькому Русі Опору під час Другої світової війни. У політику прийшов через профспілкову активність.

Навчався у Школі наукової організації праці.

1959 — один із засновників Автономної соціалістичної партії Франції.

В 1963—1967 — член секретаріату Об'єднаної соціалістичної партії.

З 1969 — член керівництва Соціалістичної партії Франції.

В 1981—1983 — генеральний секретар канцелярії президента Франції Франсуа Міттерана.

З 1982 року займав посади міністрів з соціальних питань, економіки, фінансів та бюджету. З 1986 — депутат Національних зборів.

У 1982—1992 роках займав різні міністерські пости, відповідаючи за економічну політику, керовану Міттераном.

Його прем'єрство виявилося недовгим (менше року) і закінчилося трагічно. Після поразки соціалістів на законодавчих виборах Береговуа, замішаний додатково у фінансовому скандалі, подав у відставку (29 березня 1993) і 1 травня покінчив життя самогубством, застрелившися в парку на березі каналу (було відмічено схожість цієї обставини із слов'янським значенням його прізвища) з пістолета, відібраного у власного охоронця. Береговуа — єдиний самовбивця серед французьких прем'єр-міністрів. Він не залишив передсмертної записки.

Існує також точка зору, згідно з якою Береговуа вбили за розпорядженням людей, близьких до адміністрації Міттерана, але ця теорія не завоювала довіри.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Алея П'єра Береговуа в Парижі

Ім'ям П'єра Береговуа названі міст П'єра Береговуа через Луару поблизу міста Невер у регіоні Бургундія-Франш-Конте.

Вулиця П'єра Береговуа є у містах Аррас, Бове, Борен, Вільпент, Кліші, Таверні. Також вулиця П'єра Береговуа є у місті Ізюм.

Бульвар П'єра Береговуа існує у місті Монтіньї-ан-Гоель.

В Парижі існує Алея П'єра Береговуа.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]